Діагностувати дисграфію може логопед, але за потреби може бути потрібна консультація інших фахівців: психолог, невролог, ЛОР, офтальмолог. Вони допоможуть виключити дефекти органів зору та слуху, також психічні відхилення. Після цього логопед може встановити дисграфію та визначити її вид.
Діагностичні заходи завжди проводяться комплексно і поетапно. Аналізуються письмові роботи, оцінюється загальний і мовленнєвий розвиток, стан ЦНС, органів зору і слуху, мовної моторики й апарату артикуляції. Для аналізу писемного мовлення фахівець може запропонувати дитині переписати друкований або написаний від руки текст, записати текст під диктування, описати по малюнку якийсь сюжет, почитати вголос. На основі отриманих даних складається протокол, і лікар робить висновок.
В діагностиці величезну роль грає і час, в який вона проходить. Найкраще звертатися за консультацією в мінімально можливому віці (краще ‒ в дитячому садку), щоб мати можливість почати коригувати відхилення на його ранніх стадіях. У разі якщо в дитинстві необхідні заходи прийняті не будуть, дисграфія проявить себе в дорослому віці, і усунути її буде набагато проблематичніше.